Після походу в Карпати я схудла на 3 кг

Походи в гори є хорошим способом для того, щоб підтримувати хорошу фізичну форму. Оскільки, протягом походу ви весь час рухаєтесь, це дає вам можливість тримати м’язи в тонусі весь час, поки ви йдете. Крім того, за плечима у вас рюкзак, що має не малу вагу, то ж це створює додаткові навантаження для вашого організму.

Одного разу мені захотілось піти в гори. Я переглянула усі варіанти турів в Карпати і обрала похід по Чорногорі. До цього я ніколи не була на цьому маршруті, але мене підкупило те, що це найвищий хребет Українських Карпат, на якому знаходяться всі двохтисячники України.

_IGP8289

Ми почали підйом із села Кваси, що знаходиться в Рахівському районі Закарпатської області. Спочатку було досить важко, адже ми, майже одразу, почали різко набирати висоту. Звичайно, наш інструктор обрав повільний темп, щоб ми могли поступово звикнути до навантажень. Більшість учасників були в пішому поході вперше, тому для них підйом вгору та ще й з рюкзаком сприймався, як один з найскладніших етапів. Оскільки тур мав тривати кілька днів, то ми несли на спині все необхідне спорядження для походів в Карпати. А це: намети, спальні мішки, килимки, їжа, одяг, посуд для готування та прийому їжі та інші необхідні речі в поході.

Не раз чула і читала про похудання у походах в гори від тих, хто це перевірив на собі. Із цікавості вирішила також звірити покази своєї ваги до і після походу. На перший двотисячник ми вийшли другого дня походу. Це була вершина Петрос (2020 м), яка є четвертою по висоті в Українських Карпатах. Зверху відкрились чудові краєвиди навколо. Захоплюючі відчуття. Спуск з Петроса був найскладнішим з усього походу. Ти ідеш, наче, по великих кам’яних сходах, які вимощені на крутому схилі. Незабутні відчуття.

IMG_9777-1

Третього дня походу ми піднялись на найвищу точку України – гору Говерлу (2061 м). Підйом на вершину був не надто складним, адже ми не багато втратили висоти, рухаючись по хребту. Крім того наше сходження на Говерлу відбувалось  через кілька днів після початку походу і вся група уже встигла звикнути до ритму, який передбачає постійний рух по горах.

Далі були неперевершені високогірні озера Несамовите та Бребенескул. Поблизу останнього ми облаштували місце ночівлі. Озера надзвичайно красиві і кришталево чисті, а вода у них прохолодна. Утворились вони в часі сходження льодовиків, а зараз живляться талими снігами, джерелами та дощовою водою. Раніше бачила ці дива природи лише на фотографіях з походів в Карпати і щаслива, що, нарешті, випала нагода побачити це все на власні очі.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Наступного дня ми піднялись на заключний двотисячник нашого походу – гору Піп-Іван (2028 м). Вершина відома тим, що на ній знаходяться руїни старої польської обсерваторії. Це місце притягує сюди багатьох туристів, адже всіх дивує скільки потрібно було прикласти зусиль, щоб звести цю могутню кам’яну споруду на такій висоті.

125

Фінішували ми в селі Дземброня, що розташоване на Чорному Черемоші. Це місце популярне серед любителів водного туризму. Рафтинг на Черемоші проводиться щорічно, починаючи з квітня і всі бажаючі можуть взяти у ньому участь. Ціна на тури в Карпати є хорошими та доступними, тому замовити похід чи рафтинг це лише питання бажання, а не можливостей.

Ну що ж, похід закінчився, а приємні спогади залишились назавжди. І, до речі, я таки схудла після походу на 3 кг. Цей цікавий експеримент доводить, що піші походи в Карпати окрім усіх своїх позитивів є ще й відмінним способом підтримувати своє тіло в хорошій фізичній формі. Я могла б схуднути і ще на більше, проте харчування у поході, було організовано дуже грамотно, що дало змогу пройти весь маршрут без зайвих труднощів, отримавши масу позитивних емоцій та вражень.